У тиші гір, де вітер всіх рівня, Де кожен знає правду і сусіда, Зростала Буковинка не святя, А з характером, гострим, як ожина. В дитинстві гори, вівці і маршрут: Зранку праця, ввечері розмови. Хто вчився жити той не дуже спав, Бо життя не читалося з інструкції нової. Подорослішавши, пішла у світ Шукати щастя, грошей і признання. Світ подивився й мовив: О, привіт, Тримай проблеми бонусом до сподівання. Були обмани, тіні і слова, Красиві, наче акції зі знижки, Та дух не заламася голова Трималась краще, ніж державні книжки. Тепер у мріях море і балкон, Де чай дешевий, а життя повільне, Де совість спить, мов кіт під рушником, А ранок світить без моралі сильної. І Буковинка знає: світ смішний, Як цирк без клоунів але з афішами. Та поки мрія є і шлях земний Живе, сміється й трохи філософствує.
18+ Внимание! Данный ресурс содержит информацию на гомосексуальные темы, а также материалы, предназначенные для просмотра только взрослыми.
Если Вы являетесь противником однополых отношений или данная тематика способна вывести Вас из состояния душевного равновесия, покиньте этот ресурс!
За стиль и содержание объявлений Администрация сайта ответственности не несёт!